Якщо вам у Telegram написав «ліцензований інвестиційний консультант» і показав документ з печаткою НКЦПФР – зупиніться. Саме так починається схема, про яку Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку офіційно попередила 25 травня 2026 року. Ім’я фігуранта – Тарас Войтенко. Його структура – ПАТ «Войтенко-Інвест Проджект». Результат для клієнтів – гроші не повертаються.
⚠️ Офіційна позиція НКЦПФР:
Ні Тарас Войтенко особисто, ні ПАТ «Войтенко-Інвест Проджект» не мають жодних ліцензій від регулятора і не мають права надавати інвестиційні або фінансові послуги в Україні.
Як працює схема: три кроки від знайомства до втрати грошей
Схема Войтенка – не нова і не унікальна, але ефективна, бо використовує реальний страх людей помилитися. Ось як вона влаштована зсередини.
Telegram-канал і легенда «фахівця»
Войтенко веде Telegram-канали, де позиціонує себе як досвідченого інвестиційного консультанта. Пости виглядають переконливо: аналітика, «кейси клієнтів», цифри прибутковості. Потенційна жертва бачить активну присутність і сприймає це як ознаку надійності – насправді це просто контент-маркетинг без жодної реальної основи.
Підроблені ліцензії та фото з чиновниками
Коли потенційний клієнт просить підтвердити легальність, Войтенко показує документи, схожі на офіційні ліцензії НКЦПФР. Паралельно він поширює фотографії, де нібито зустрічається з Головою Комісії Олексієм Семенюком і Міністром фінансів Сергієм Марченком. Комісія офіційно підтвердила: жодних зустрічей не було, зображення підроблені. Проте психологічно ефект спрацьовує: мозок людини схильний довіряти «соціальному доказу» – якщо хтось сфотографований з міністром, значить він справжній.
Гроші отримані – і більше не повертаються
Після того, як клієнт перераховує кошти «для інвестування», починаються відмовки, затримки, заблоковані контакти. До НКЦПФР вже надійшла значна кількість скарг саме з таким фіналом. Кожна скарга – це реальна людина, яка втратила гроші.
Подібний сценарій добре знайомий тим, хто пам’ятає справу MMCIS – один з найгучніших forex-скамів в Україні, де жертвами стали десятки тисяч людей, а втрати оцінюються в десятки мільйонів доларів. Войтенко використовує ту саму схему «легітимізації через видиму присутність», лише адаптовану під сучасний Telegram-формат.
Чому підроблене фото з міністром – це не дрібниця
Використання фейкових фото з посадовцями – це не просто брехня задля хвастощів. Це свідомий психологічний інструмент. Коли людина бачить фото «знайомства» з міністром або головою регулятора, у неї активується так зване евристичне мислення: «якщо з ним зустрічається держчиновник, перевіряти ліцензію вже необов’язково». Саме на цю когнітивну помилку і розрахована схема.
Сьогодні підробити переконливе фото можна за лічені хвилини – технологія deepfake та фотомонтаж доступні будь-кому. Тому жодне фото саме по собі не є доказом легальності. Єдиний надійний доказ – запис у реєстрі НКЦПФР.
✅ Правило одного запиту:
Перш ніж довіряти будь-якому «ліцензованому» консультанту – перевірте його в Реєстрі професійних учасників ринків капіталу на сайті НКЦПФР. Це займає 2 хвилини і коштує нуль гривень.
Як перевірити ліцензію інвестора: покрокова інструкція
Перейдіть на nssmc.gov.ua → розділ «Реєстри» → «Реєстр професійних учасників ринків капіталу».
Введіть повну назву компанії або прізвище фізособи, яка пропонує послуги.
Якщо запис є – перевірте строк дії ліцензії і вид дозволеної діяльності. Ліцензія на торгівлю цінними паперами не дає права на «інвестиційний консалтинг».
Якщо запису немає – перед вами або нелегальний учасник ринку, або шахрай. Жодних грошей не передавайте.
Додатково можна перевірити компанію в реєстрі ЄДРПОУ через Єдиний державний реєстр юридичних осіб – подивитись, чи взагалі існує ця юридична особа.
7 ознак, що «інвестор» у Telegram – шахрай
НКЦПФР веде список понад 468 сумнівних інвестиційних проектів. Всі вони мають спільні риси. Якщо бачите хоча б три з них – це сигнал стоп.
| # | Ознака небезпеки | Чому це небезпечно |
|---|---|---|
| 1 | Ліцензія є тільки на фото або в pdf | Справжні ліцензіати є в реєстрі НКЦПФР – перевіряється онлайн за 2 хв |
| 2 | Гарантована висока прибутковість (20%+ на місяць) | Жоден регульований інструмент не гарантує таких цифр – це ознака понзі або піраміди |
| 3 | Фото з відомими людьми без можливості верифікації | Deepfake і фотомонтаж – технічно доступні будь-кому |
| 4 | Відсутній підписаний договір або він дуже розмитий | Без договору нема підстав для позову в суді |
| 5 | Тиск на терміновість: «пропозиція тільки сьогодні» | Штучна терміновість – класична техніка соціальної інженерії, яка відключає критичне мислення |
| 6 | Пропозиція залучати друзів за винагороду | Реферальна модель – структурна ознака фінансової піраміди |
| 7 | Жодного публічного юридичного запису: ЄДРПОУ, адреса, телефон | Легальна фінансова компанія завжди має публічні реквізити |
Вже постраждали від Войтенка або схожого шахрая? Ось алгоритм дій
Головна помилка жертв – чекати, що гроші «ось-ось повернуть». Цього не станеться. Натомість – діяти паралельно за трьома напрямами.
📌 Напрям 1: Поліція – заява за ст. 190 ККУ «Шахрайство»
Подайте заяву до Національної поліції. Стаття 190 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за шахрайство – заволодіння чужим майном шляхом обману. Зберіть усі докази: скріншоти переписки, платіжні документи, копії «ліцензій», які вам надали. Чим більше деталей – тим сильніша справа.
📌 Напрям 2: НКЦПФР – офіційне звернення
Надішліть звернення до Комісії на електронну адресу info@nssmc.gov.ua або через форму на сайті nssmc.gov.ua. НКЦПФР акумулює скарги – чим їх більше по одній особі, тим швидше регулятор вживає заходів і передає матеріали до правоохоронців.
📌 Напрям 3: Суд – позов про визнання правочину недійсним
Якщо є підписані документи – зверніться до юриста щодо позову про визнання угоди нікчемною на підставі ст. 230-232 ЦКУ (обман, помилка при укладанні правочину). Паралельний позов не заважає кримінальному провадженню – навпаки, підсилює його.
Важливо: чим раніше подається заява – тим вищі шанси заблокувати рух грошей. Якщо кошти ще не виведені зі рахунків, є шанс на арешт активів через суд.
Контекст: масштаб проблеми в Україні
Войтенко – не виняток, а один з багатьох. Станом на травень 2026 року НКЦПФР веде список з понад 468 сумнівних інвестиційних проектів. Всі вони функціонують за схожими моделями: активний маркетинг у соцмережах, обіцянки прибутковості, яку не може забезпечити жоден легальний інструмент, і відсутність будь-якого реального нагляду.
Окремий тривожний тренд – Telegram як основний майданчик для просування таких схем. На відміну від веб-сайтів, Telegram-канали складно відстежити, вони не вимагають реєстрації домену і можуть бути видалені за секунди. Саме тому регулятор закликає перевіряти будь-якого «консультанта», якого ви знаєте лише з мессенджеру.
📊 Статистика для розуміння масштабу:
- 468+ проектів у «чорному списку» НКЦПФР на травень 2026
- Збитки від forex-шахрайства в Україні оцінювались у 50-200 млн доларів ще до масштабування Telegram-схем
- НКЦПФР ліцензує торговців цінними паперами, інвесткомпанії та біржові майданчики – всі решта «інвестиційні консультанти» без ліцензії є нелегальними
Часті запитання
🔴 Підсумок: що треба пам’ятати
- Тарас Войтенко та ПАТ «Войтенко-Інвест Проджект» не мають ліцензій НКЦПФР і не мають права надавати фінансові послуги
- Фото з чиновниками є підробленими – НКЦПФР офіційно це підтвердила
- Перевірити ліцензію будь-якої компанії можна безкоштовно на сайті НКЦПФР за 2 хвилини
- Якщо ви постраждали – подавайте заяву до поліції та НКЦПФР одночасно, не чекаючи
- Жодна легальна фінансова компанія не потребує спішного рішення «тільки сьогодні»